Створення системи поводження з відходами упаковки в Україні

Об’єм відходів упаковки та її частка до загальної кількості відходів зростає в Україні. На сьогоднішній день відходи упаковки в Україні підпадають під дію Закону України «Про відходи» (ст. 17, пункти «б» та «п»), «Про металобрухт» (металева упаковка) та інші чинні нормативні документи у цій сфері (зокрема, під дію Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання). З моменту прийняття Закону України «Про відходи» пройшло 22 роки, але в державі досі немає дієвої системи поводження з відходами упаковки.

Її створення розпочалось наприкінці 90-х років минулого століття постановою Уряду щодо впровадження спеціальних платежів «на утилізацію тари» для національних і іноземних виробників, які поставляють на ринок продукцію в упаковці. Відповідні обов’язки покладалися на державну компанію «Укртарапереробка» (в подальшому «Укрекокомресурси», з листопада 2010 р. – ДП «Укрекоресурси»), яка повинна була на державному рівні забезпечити належне функціонування державної системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.

На державному рівні були прийняті постанови:

Постанова КМУ від 16 березня 1999 р. № 408 «Про систему збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) і твердих побутових відходів». Постанова втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 1999 року № 578).

Постанова КМУ від 9 липня 1999 р. № 1225 «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки)». Постанову скасовано (згідно з Указом Президента України від 22 липня 1999 року № 915/99).

Постановою № 915 Кабінет Міністрів України уповноважив ДП «Укрекоресурси» виконувати функції щодо розробки і організації впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів, у тому числі використаної тари і упаковки вітчизняного та імпортного виробництва, як вторинної сировини. Цією ж Постановою було затверджено тарифи на послуги ДП «Укрекоресурси» з організації збирання, заготівлі та утилізації використаної тари і пакувальних матеріалів (в залежності від матеріалу, з якого вони виготовлені, а також з диференціацією загальних тарифів і спеціальних тарифів для продукції дитячого харчування та медпрепаратів).

У 2009 році Державна митна служба, Мінекономіки та Мінприроди спільним Наказом №789/414/709 від 30.07.2009 затвердили «Порядок здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах».

Створена система організації та фінансування заходів з утилізації відходів упаковки, коли на ринку був присутній один гравець – фактично монополіст, визнана як неефективна. Через відсутність достатнього контролю за діяльністю компанії її неодноразово звинувачували у нецільовому використанні коштів.

Тому постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 915 зрештою визнана такою, що втратила чинність на підставі постанови Уряду від 18.03.2015 № 128.

Постанова КМУ № 915, як і Наказ № 789 не змогли забезпечити ефективну систему управління відходами та мали зворотні наслідки. Вони створили ряд правових норм, які суперечать одна одній та  стали сприятливим ґрунтом для процвітання корупційних схем і безконтрольного нецільового використання державним підприємством коштів, сплачених виробниками та імпортерами продукції в упаковці.

Суперечними правовими нормами цих документів відзначають:

  1. Постанова № 915 містить фактично мертву норму, згідно з якою компанії можуть вибрати один з наступних способів забезпечення мінімальної норми утилізації: шляхом самостійного забезпечення прийому та утилізації використаних тари і упаковки або шляхом укладення з ДП «Укрекоресурси» договору про організацію їх збирання, заготівлі та утилізації з оплатою послуг за тарифами, передбачених Постановою № 915. У той же час Наказ № 789 унеможливив самостійне забезпечення прийому та утилізації використаних тари і упаковки компаніями-імпортерами. Згідно з Наказом № 789 неможливо здійснити митне оформлення імпортних товарів в упаковці без укладення договору з ДП «Укрекоресурси» (про організацію послуг із збирання, заготівлі та утилізації тари і упаковки) і документального підтвердження оплати, досконалої за цим договором за тарифами.
  2. Починаючи з 2011 року, Постановою КМУ № 915 встановлено мінімальні норми утилізації в розмірі 35% від загальної маси тари і упаковки, які використовуються в Україні або імпортуються разом з продукцією (для порівняння: в 2009 р. норма утилізації становила 25%, а в 2010 р. — 30%). Згідно з Наказом № 789 під час митного оформлення продукції від компаній-імпортерів вимагають оплатити послуги з утилізації в розмірі 100% (а не 35%), що призводить до дискримінації імпортерів в порівнянні з національними виробниками.

На жаль, через непрозорий механізм громадськість та компанії, які оплачували послуги ДП «Укрекоресурси», не могли проконтролювати ефективність роботи цього підприємства та використання ним отриманих коштів за призначенням. Тому подібний досвід не дав позитивного ефекту. З тих пір об’єм звалищ тільки збільшується, як і антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

Читати більше:

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s